НОВИНИ

Справжня НУШ на Волині: без дзвінка, форми і з танцюючим директором

Справжня НУШ на Волині: без дзвінка, форми і з танцюючим директором 3 Червня 2019

Школа мрії, а точніше ліцей, знаходиться у селі Залізниця Любешівського району.

Залізницький ліцей імені Івана Пасевича на Любешівщині відомий далеко за межами району як такий, де успішно втілюються ключові концепції «Нової української школи», – повідомляє Вісник+К.

І не остання заслуга в цьому його директора Сергія Кутинця, адже вивчає освітні процеси у Чехії, Словаччині, Угорщині, Молдові, Польщі, Австрії.

На дискотеках директор з учнями разом танцюють

Застати Сергія Кутинця на робочому місці, тобто в директорському кабінеті, непросто: лише торік побував у відрядженнях у шести країнах Європи. А нещодавно вже встиг відвідати й Швецію, представляючи не тільки Волинь, а й Україну загалом.

Відколи Сергій Кутинець взявся за керівний штурвал, навчальний заклад став зразково-показовим. Для прикладу, тут давно вже скасували шкільну форму, натомість запроваджують такі собі «одягові» тижні: джинсовий, спортивний, патріотичний, діловий тощо. Й обирають їх самі учні. Не почуєш у Залізниці і традиційного шкільного дзвінка – натомість звучать музичні композиції. Кожна з класних кімнат має різне кольорове оформлення. Є клас, де учні визначають героя дня. У коридорі стоять урни для сортування сміття, окремо ліцеїсти збирають і використані батарейки.

«Дозвілля дітей та самоврядування ми організували через клубну діяльність, – розповідає Сергій Кутинець. – Створили клуби, наприклад, «з відкритих долоньок», куди приходили батьки, і діти вчили їх плести якісь речі. Або кіноклуб «12+», де школярі збираються й обговорюють фільми, адже, виявляється, дітям дуже важливо сидіти поруч, дивитися фільм, їсти попкорн і обговорювати. Організовуємо і дискотеки. Я теж приходжу й танцюю…»

Американці захоплені школою

У ліцеї навіть газету свою видавали.

«Це завдяки участі в проекті, який реалізували за фінансової підтримки регіональної місії USAID в Україні та Національного демократичного інституту міжнародних відносин (США). Ми придбали комп’ютера, копіювальну техніку, цифрові фотоапарати, відеокамеру (все це і сьогодні  працює на заклад і громаду). До речі, фундатори цього гранту, Марта Коломиєць, директорка національно-демократичного інституту міста Вашингтон, Ерин Ейзелтон, керівник роботи з громадськістю, приїжджали в село. Американці були захоплені нашим мальовничим краєм і школою», – каже директор.

Сергій Кутинець брав участь у програмі «Демократична школа», яку фінансували Нідерланди. Деякі з тих демократичних ініціатив прижилися в ліцеї.

«Демократичні ідеї були в нас і до початку участі у Програмі. Проте наші дії мали хаотичний характер. А тепер зрозуміли, на якому рівні перебували і куди потрібно рухатися. Ми створили робочу групу, що складалася з батьків, сільської адміністрації та вчителів. Одним з інноваційних рішень цієї групи було надання учням права виступу на загальних учительських зборах. Крім того, у школі запрацювало шкільне радіо, видаємо свою газету, а на шкільному веб-сайті з’явилась окрема сторінка, присвячена демократизації шкільного середовища», – запевняє Кутинець.

Директор зразкового ліцею дає поради колегам.

«Іноді для того, щоб віднайти правильний шлях, необхідно заблукати, тому не варто надто перейматися, якщо план «А» не буде успішним: ще буде багато можливостей його вдосконалити. Слід пам’ятати, що технічне забезпечення та сучасна техніка ніщо, коли у вас нема людського капіталу, мотивованих і спраглих до змін колег, готових підтримати у будь-який час», – ділиться досвідом педагог.

^ Наверх