НОВИНИ

У скільки лучанам обійдеться «утеплитися» на зиму: порівняння цін на ринку, в магазинах, в Інтернеті

У скільки лучанам обійдеться «утеплитися» на зиму: порівняння цін на ринку, в магазинах, в Інтернеті 8 Листопада 2018

Оскільки на вулиці щодня стає все холодніше, українці намагаються подбати про те, щоби наповнити свої гардероби теплим одягом та взуттям. Багато хто уже придивляється до зимових моделей верхнього одягу, шапок, шарфів, рукавичок та тепленьких чобітків чи черевичків.

Ми спробували визначити, у яку суму обійдеться людині «утеплитися» на зиму. Тож прогулялися ринками, магазинами, стоками та секонд-хендами Луцька, аби порівняти ціни на зимові куртки та пуховики, взуття та невід’ємні атрибути образу в холодну пору року – рукавички, шарфи та шапки.

Ринок

Продавці на ринку кажуть, що здебільшого ще не завозили речі з нових «колекцій». Чекають холодів: тоді і попит більший, і ціна, відповідно, буде вищою. Нині переважно  розпродують минулорічні залишки. Хоча підкреслюють, що люди цікавляться теплим одягом і купують охоче.

Щодо цін на ринку, то їх можна окреслити як «не надто завищені». До прикладу, жіночий верхній одяг коштує від тисячі гривень. Усе залежить від довжини виробу: коротші куртки обійдуться у тисячу гривень, а довші – від 1200. «Пуховики» можна придбати за півтори тисячі. Чоловічі куртки продають за 800 – 1000 гривень. Жіноче взуття найдешевше можна купити за 400 гривень. Саме таку суму попросять за черевички із шкірозамінника або ж штучної замші. Чобітки стартують від 700 гривень. Шкіряні дорожчі – від 1400. Чоловічі туфлі на зиму – від семиста гривень.

Рукавички можна придбати за 50 гривень. Якщо обирати більш модні варіанти із замші чи шкіри, то доведеться викласти за них 250–300 гривень.

Шарфи та шапки коштують приблизно однаково – від 150 гривень. Берети по 250–280.

Магазини

У магазинах цінова політика зовсім інша. І тут усе залежить від якості виробу. У крамницях, де продають «китайські товари» низької якості, зимову куртку можна надибати за 500–800 гривень. Це стосується і жіночого верхнього одягу, і чоловічого. Проте постає запитання, чи не доведеться людині через певний час купувати нову річ, адже куртка, справлена за настільки низьку ціну, може бути не достатньо теплою або ж узагалі порватися.

Взуття у «дешевих» магазинах обійдеться у суму від 400 гривень. Шапки та шарфи – у 100 гривень. Рукавички і за 30–40 можна відшукати.

Магазини «середнього класу» пропонують пуховики та куртки за 1800–3000 гривень, у залежності від фасону та наявності чи відсутності капюшона та хутра на ньому. До слова, чоловічих моделей у таких магазинах не надто багато, адже здебільшого вони орієнтовані на жіночий контингент.  Чоловічі куртки можна знайти за 1500 гривень.

Взуття у таких магазинах вартує більше, ніж на ринку. Жіночі чоботи – від 2000 тисяч. Чоловічі черевики – від 1000.

За шапки та шарфи правлять 300 гривень. У наборі ціна може сягнути і до тисячі. Рукавиці – від 200 гривень.

Є і елітні магазини, де продаються брендові речі. Пересічні лучани не часті гості в них. Хоча чимало людей і обирає дизайнерський або фірмовий одяг, бо він значно якісніший, ніж той, який продається на ринку чи у інших магазинах. Також «фішка» таких магазинів у тому, що вони пропонують речі, за допомогою яких можна підкреслити свій стиль, виділитися серед людей, котрі одягнуті у «мас-маркет». Ціни теж відповідні. Зокрема, верхній одяг  у таких точках коштує від 5000 тисяч гривень, взуття – 2000–3000. Це стосується як жіночих, так і чоловічих варіантів. Рукавички, шапки та шарфи – від тисячі гривень. 

За словами продавчинь, багато дівчат розповідає, що весь рік можуть збирати гроші на омріяну річ, адже впевнені у її якості. Вони керуються правилом, що краще щось одне добротне, яке прослужить тривалий час, ніж по декілька разів купувати дешевше і менш якісне.

Стоки

Для тих, хто хоче справді бути не таким, як усі, існують стоки. Там продають закордонні речі за цінами ринкових. Проте товар має ту перевагу, що здебільшого це ексклюзив. Речі є лише в одному екземплярі, і навряд чи дівчина чи хлопець побачить на комусь схожу курточку чи взуття. Часто у стоках трапляється і одяг відомих марок.

Ціни і справді не надто високі, у порівнянні із фірмовими магазинами. Куртки та пуховики і чоловікам, і жінкам обійдуться у 1000–1500 гривень. Усе залежить від фасону  виробу.

Взуття, до прикладу, за 600 гривень можна придбати. Єдиний мінус, що речі можуть бути з дефектами, навіть не помітними на перший погляд, чи заводським браком.  Шапки, шарфи, рукавиці коштують від 80 гривень.

Здебільшого у стоках продають нові речі або практично не ношені. А ще там майже немає «палітри» розмірів та  кольорів.

Секонд-хенд

Цей тип магазинів шалено популярний серед лучан. На це впливають різні причини: хтось шукає там дешевий одяг, бо не має грошей на купівлю у магазинах чи на ринках, інші женуться за ексклюзивним, фірмовим одягом, який майже за безцінь можна відхопити в «секондах».

Мінус таких магазинів у тому, що здебільшого у них продають речі не в дуже хорошому стані: трапляється порваний, брудний, розтягнутий одяг. Також немає розмаїття розмірів і кольорової гами того товару, який людина собі «надивилася» і хоче придбати. На «гуманітарці» одяг відпускають «на вагу». Ціна за кілограм варіюється у залежності від дня тижня, а також від того, нова річ чи її уже хтось носив. Нові речі коштують близько півтисячі за кілограм у день завозу. Та до ста гривень у останній день перед завозом. Як показує практика, у «найдешевший день» уже важко підібрати собі нормальну річ, адже хороший одяг на секонд-хендах «розлітається», як гарячі пиріжки у перші дні, після надходження до магазину.

До слова, на «гумці» можна знайти і шуби. Правда, вони зі штучного хутра. Проте теплі і якісні.

В середньому на «секонді» можна придбати зимову куртку за менш як тисячу гривень у день завозу. Все залежить від ваги виробу. Проте людина отримає якісно пошиту річ, котра «витримає» не один сезон. А якщо пощастить, то ще й від світового бренду.

Взуття теж продається і зовсім нове, навіть з етикетками від виробника, і уже ношене: є порване, є брудне. Ціна черевиків чи чобіт залежить від їх ваги та ціни, котра встановлена на той чи інший день. Краще купувати взувачку в перші дні після завозу, адже тоді людина має шанс вибрати щось нормальне.

Та ж сама ситуація із шапками, шарфами і рукавицями. Їх вартість теж рахують відповідно до ваги. Проте, обираючи аксесуари, потрібно звертати увагу, щоб вони були не сильно «кошлаті» і без дірок.

Інтернет

Нині все більше входить у моду купувати речі в Інтернеті. Варто лише натиснути кілька клавіш на комп’ютері чи провести пальцем по екрану смартфона – і через декілька днів річ уже у вас. В Мережі можна купити будь-що. Що стосується одягу, то його продають компанії, які його шиють (вартість одягу, взуття та «зимових» аксесуарів залежить від ціни, яку встановив власник компанії ), люди, які займаються продажем речей китайського виробництва. Цей одяг зазвичай коштує не дуже дорого: пуховики можна придбати за 800 гривень, взуття – за 500–1000, шапки, рукавиці, шарфи – за 50–80 гривень. Також верхній одяг можна купити у людей, котрі скупляють речі на секон-хендах у день завозу, виправляють на них дефекти, якщо такі є, і продають за ціною в декілька разів дорожчою, ніж людина могла би придбати цю частину гардеробу самостійно на «гумці». Якщо, до прикладу, на «секонді» куртка вартувала б 500 гривень, то «перекупник» її продає за 1500.

А ще є люди, які продають речі з власного гардеробу: ті, з яких «виросли», або купили шубу чи пальто, черевики чи чоботи, а ті виявилися завеликими-замалими. На таких сайтах можна знайти одяг та взуття за ціною від 1 гривні і до декількох тисяч. У середньому пуховики та куртки продають за 500–1200 гривень. Ціни на взуття різні – від 100–200 гривень до декількох тисяч. Усе залежить від зношеності чобіт чи черевиків, а також від країни-виробника, від їх «трендовості» та «модності».

Недоліком покупок в Інтернеті є те, що людина не завжди може поміряти річ, їй можуть прислати не її розмір чи обманути – взявши гроші за одяг, не переслати його.

Тому покупці повинні бути пильними, купуючи речі через Інтернет: дивитися відгуки інших людей, котрі купували речі у тої чи іншої компанії, та радитися з друзями чи знайомими, які постійно «отоварюються» у Всесвітній Мережі.

Наталка КОМАР

^ Наверх