НОВИНИ

У перший клас – без стресу

У перший клас – без стресу 22 Серпня 2019

Не за горами – 1 вересня, до якого завжди ретельно готуються батьки і з деяким острахом чекають діти. Особливо схвильовані першачки, адже страх перед невідомістю і дорослих лякає, а тут – 6-річні малюки. Тож, щоб свято Першого дзвоника не обернулося психологічною травмою для дітей та неабиякими проблемами їхнім батькам, дослухайтеся до наших порад.

Розвивайте у малюка цікавість та інтерес до навчання ще задовго до школи: читайте разом книжки, займайтеся «веселою математикою», грайте у розвиваючі ігри, дивіться повчальні відео, малюйте, ліпіть з пластиліну. Багато ідей можна знайти в Інтернеті, або ж пригадати, що вам самим могло би бути цікаво у такому віці.

Водночас, не перенавантажуйте дитину. Якщо ви намагаєтеся з пелюшок «зліпити» із неї генія, віддаєте одночасно до 10 гуртків, з двох років примушуєте вчити англійську, китайську та есперанто, заповнюєте весь її вільний час і розписуєте кожен день по хвилинам – це може викликати цілком протилежний ефект, «бунт на кораблі». 

Діти, котрі відвідували садочок або «Маленьку школу» – більше соціально адаптовані та звиклі до колективу, занять у групі. Тому варто віддати малюка до дитсадка хоча би на рік перед школою, навіть коли у вас достатньо «няньок», активні бабусі й дідусі і такої потреби наче б то не виникає. До вибору дошкільного навчального закладу поставтеся відповідально: почитайте батьківські відгуки на форумах, порадьтеся з більш досвідченими друзями, колегами; у перші дні відвідуйте заняття разом з дитиною – це допоможе їй менше хвилюватися та швидше адаптуватися.

Прийшов час обирати школу? Знову ж таки: радимося, читаємо відгуки. Важливо, аби початкова школа була недалеко від дому. Повірте, віддавати шестирічну дитину до давно омріяної вами гімназії, до якої доведеться добиратися годину – не найкраща ідея. Це лише привід для додаткового стресу. Перша вчителька не повинна бути супер-крутим спеціалістом, але вона має любити дітей. Це для них головне у такому віці. Не забудьте перевірити також побутові умови перебування у школі. Чи приємно вам самим там знаходитися? І пам’ятайте: ідеальної школи не існує. У чомусь завжди доведеться йти на компроміс.

До 1 вересня готуйтеся разом. Залучайте майбутнього першачка до покупок одягу, рюкзака, пеналу, канцтоварів. Нехай дитину оточує те, що подобається їй самій, а не лише вам. Окрім того, ви вчите її бути відповідальною за свій вибір. Ваш син чи донька відчуватимуть себе дорослішими, серйознішими, адже з ними радяться, їхню думку враховують.

Якщо школяр у перші дні чи тижні несподівано принишк або, навпаки, став надміру активним – це нормально. Адаптуватися до нових умов часто і нам, дорослим, буває нелегко. Що уже казати про малюків? Говоріть зі своєю дитиною. Обов’язково цікавтеся її успіхами, приділяйте їй більше часу та уваги принаймні перших півроку, поки проходитиме адаптація. Даруйте їй ще більше своєї любові та уваги. Будьте з нею відвертим, ніколи не порівнюйте з іншими, не сваріть, не примушуйте, залишайтеся на рівних, станьте старшим другом, порадником. Маленький школяр повинен знати, що може розповісти вам будь-що і ви зрозумієте, підтримаєте, допоможете, захистите, а не осуджуватимете чи кричатимете.

Дотримуйтеся режиму дня. Життя школяра – це не лише навчання. Такими ж невід’ємними його елементами залишаються ігри, прогулянки, фізична активність, гуртки. Окрім режиму дня, для здоров’я вашої дитини важливо правильно організувати та облаштувати навчальний простір. Не пошкодуйте коштів, аби придбати спеціальну парту та зручний стілець. Не економте на цьому, адже правильна постава і здоров’я дитини – безцінні!

Ну і, звісно, самі зберігайте спокій! Емоційний стан батьків неодмінно передається й дитині. Випромінюйте позитив, а не тривогу. І нехай шкільні роки приносять лише приємні події та лишають радісні, світлі спогади у житті вашої дитини!

^ Наверх