НОВИНИ

Ексклюзив: у 69 років стала зіркою «Голосу країни»

Ексклюзив: у 69 років стала зіркою «Голосу країни» 24 Січня 2019

69-річна Лідія Горошко з міста Гайсин, що на Вінниччині, тепер змагатиметься у команді Тіни Кароль.

Уперше учасницею одного з найпопулярніших українських телешоу «Голос країни» стала жінка поважного віку – чарівна 69-річна Лідія Горошко з міста Гайсин, що на Вінниччині. Попри, так би мовити, молоду конкуренцію, вона ризикнула взяти участь у так званих, сліпих, прослуховуваннях, і не даремно, адже її обрала сама Тіна Кароль. Як виявилося, пані Лідія народилася на Волині. Тут же здобула педагогічну освіту музичного спрямування. І ось уже 50 років, як ця дивовижна жінка не розлучається з піснею. Хоча життя її далеко не легке і раз у раз на її вустах, через невимовно болючі втрати найближчих людей, пісня таки стихала. Особливо важким ударом для неї стала розлука з сином, який трагічно загинув у 17 років…

Ексклюзивно, спеціально для читачів сайту «Твій портал» Лідія Горошко розповіла щемливу історію свого життя.

«Пісня – це моє життя, моя соломинка, яка тримає мене. Бо втратити дитину – це… немає слів просто. Я співаю за себе і за свого Андрійка, бо, поки живу я, буде жити і пам’ять про нього. Коли співаєш, забуваються усі болі. Вийшла на сцену – і ожила. І люди не знають, що там у душі насправді», – каже наша героїня.

У 69 років у переможці

«У холоді, голоді, і з піснею!»

Є люди, яких хочеться слухати вічно. Голос, манера спілкування – усе це наче зачаровує. Саме такою є Лідія Федорівна. Жінка, про яку нещодавно взнала вся країна. Хоча, не побоюсь цього слова, зіркою вона була усе своє життя.

– Пісню я чула ще в утробі матері, бо моя мама дуже гарно співала. Тато був дяком у церкві в селі Нуйно Камінь-Каширського району. Там я і народилася – 69 років тому на у день свята Водохреща – 19 січня. Батько керував церковним хором, тому з піснею я практично виросла. У нас була багатодітна сім’я – восьмеро дітей. Знаєте, який важкий тоді був час. Ми жили на картоплі з лушпайками та огірками. Хліба не вистачало. Зараз нас лишилося лише двоє з сестрою, всі інші повмирали. Одна моя сестричка померла ще у 7 років – від білокрів’я. Щодо мене, то я змалечку мала дзвінкий голосочок. Через проблеми зі здоров’ям лікарі мені порадили змінити клімат. В нас, на Волині, особливо раніше, був дуже вологий клімат. Я вчилася в педагогічному училищі на музичному відділі в Луцьку, і, коли закінчила, нас направили на роботу на Вінниччину. Мені порадили Гайсин, там і клімат мені підходив. І так з 1969 року я там. Спочатку працювала у місцевій школі учителем музики, а, коли народилася донька, після декрету пішла працювати у дитячий садочок. 27 років педагогічного стажу маю, – розповідає про своє життя наша героїня. 

Саме в Луцьку пані Лідія зустрілася зі своїм майбутнім чоловіком. Вчилися разом у педагогічному. На третьому курсі його забрали в армію. Вона його дочекалася. А коли хлопець повернувся, одружилися. У Гайсин поїхали разом. Тут у них родилася донечка, а через шість років після неї – син.

– Уже 50 років, як я співаю. Коли одружилася, стали співати з чоловіком у дуеті. А коли підросли наші дітки, ми створили сімейний ансамбль. Перший наш виступ був інструментальний. Я грала на домрі, син Андрійко – на бубні, донька – на скрипці, а чоловік – на баяні. А потім ми ще й стали співати. Нас запрошували на різні фестивалі. У 1983 році ми з чоловіком ще створили хор, який був теж досить високого рівня, – продовжує пані Лідія.

Характеризуючи своє життя, Лідія Горошко цитує слова української народної співачки, фольклористки Явдохи Зуїхи, пісні якої вона дуже часто виконує – «У голоді, холоді, та з піснею!»

Померлий син у сні сказав, аби не переставала співати

Так вийшло, що спів у житті нашої героїні змінився на сльози. У 1992 році її син вступив до школи кобзарів на Київщині. А в 1995 його не стало. Загинув. Прикрий випадок забрав його життя у 17 років. І ця рана, терміном у понад 23 роки, ще досі кровить у материнському серці.

Незадовго до перших роковин після смерті Андрійка відійшла у засвіти і мама пані Лідії. Це остаточно вибило жінку з колії, вона навіть думала, що уже ніколи не зможе співати. Ще до втрати сина і мами Лідії Горошко довелося пережити смерть рідного брата. Він помер у 30 років від туберкульозу, який «дістав» через застуду в армії.

– Після похорону мами я заїхала в Луцьк до свого класного керівника. Сказала їй, що більше не співатиму. Вона мені тоді заперечила, мовляв, людина, яка усе життя співає, не зможе жити інакше. Цієї ж ночі мені у сні з’явився син і сказав: «Мамо, ти співай, тільки одягни чорні перчатки». Уявіть, такий сон…» – каже Лідія Горошко.

При житті Андрійкові подобалися пісні «При долині кущ калини» і «Ой там сиділа пара голубів». Ці твори мати із сином планували заспівати разом на публічному виступі. Не судилося. І саме з пісні «Ой там сиділа пара голубів» пані Лідія вперше після важких втрат знову почала співати. Того дня вона співала за двох – за себе і за синочка.

– Після смерті сина я ще 4 роки пропрацювала в дитячому садочку і мусила лишити цю роботу. Бо просто не могла дивитися на діток. Вони позирали на мене своїм ангельським чистим поглядом, а я бачила очі свого сина. Бачила його маленьким. Бувало часто, граю їм якусь пісню – і заходжусь плачем. А вони дивляться на мене і не можуть збагнути, чого плачу. Не могла я більше травмувати ні їх, ні себе. Пішла за вислугою років на пенсію. Але на відпочинку побула тільки 2 місяці, і мене забрали працювати у Будинок культури. Цього року, в червні, буде вже 20 років, як я там працюю, – продовжує жінка.

Так сталося, що після смерті сина, Лідія з чоловіком розлучилися. Коли несли заяву на розлучення, пішли до Андрійка на кладовище, просити у нього дозволу. Бо син ще при житті знав, що у татка хтось є, і був дуже проти, адже, як і кожна дитина, хотів, щоб він був поряд.

«Поганий той солдат, що не хоче бути генералом», – пані Лідія налаштована йти на «Голосі країни» до перемоги!

Свою самотність перекривала знову ж таки постійними виступами. Неодноразово брала перші місця. Підкорила не лише свою область, Україну, а й зарубіжжя. Організувала колектив, який теж здобув шалений успіх і посідав перші місця. І, звісно ж, чи не основний здобуток – виступ на «Голосі країни», де з піснею «Я козачка твоя» просто таки підняла на ноги усю публіку та покорила серце Тіни Кароль, яка без вагань взяла цю надзвичайну жінку у свою команду.

– На цьому телешоу вирішили запросити до участі жінку від 60 до 70 років. Вони звернулися за допомогою до народної артистки України Оксани Пекун. Вона знає мене і мій колектив. Написала мені через «Фейсбук» і запропонувала. Я спочатку вагалася, а потім і погодилася. Вона ж потім і була у моїй групі підтримки на шоу. Після виступу Тіна Кароль мені сказала: «У мене є місце в команді для того, аби Ви могли проявити себе тут, на цій сцені, аби ваша мрія просто збулась, аби просто всі знали, що в 68 років (на момент зйомки Лідії Горошко було 68, – авт.) життя тільки починається», – ділиться спогадами жінка.

Сама ж героїня на запитання Кароль, скільки їй літ, відповіла: «18 плюс 50». Тоді  вона зі сльозами на очах згадала і про свого талановитого сина Андрійка, який загинув. Сказала, що співає за себе і за нього, бо, поки живе вона, і буде пам’ять про нього жити. Обійнялася тоді і з Потапом, і з Монатіком. Останньому, до речі, сказала, що вона його землячка. (Дмитро Монатік родом з Луцька, – авт.). Монатік одразу вибачився за те, що не розвернувся на її спів, мовляв, у нього не було шансів перед Тіною. На що пані Лідія відповіла, що, навіть якби ніхто не розвернувся взагалі, вона б не образилася. Адже для неї вже свято, що вона потрапила на цю сцену.

– Більше ніж 10 тисяч було самих лише претендентів, які проходили кастинги на участь у цих сліпих прослуховуваннях. Тому я дійсно щаслива, що мене вибрали. Я уже у групі Тіни Кароль. Уже проходять репетиції, на які я періодичну їжджу у Київ. Все інше нехай залишиться інтригою для наших глядачів, – відзначає талановита героїня.

На запитання, чи хотіли б вона перемогти, Лідія Федорівна відповідає:

– «Поганий той солдат, що не хоче бути генералом». Спочатку я пішла на шоу, аби додати впевненості у собі людям мого віку. А потім з’явився і азарт. Хочеться іти до кінця, хоч і не просто. Дуже сильна конкуренція.

Не втрималася, аби не запитати цю чарівну жінку про секрет її гарного вигляду, адже, попри поважний вік, і саме життя її також не балувало, на що Лідія Горошко скромно відповіла, що ніякого секрету не існує. Просто пісня направду має магічну силу. І ще один важливий момент – у її серці живе кохання.

– Ми вже 5 років знайомі, і він навіть був у групі підтримки на «Голосі країни». Цей чоловік дуже сильно мене любить, він значно молодший за мене, тому, певно, і я поряд з ним молодше виглядаю, – зауважує вона.

І від того, наскільки щемно пані Лідія про це розповідає, стає зрозуміло, що врешті, через стільки випробувань долі, вона таки отримала своє жіноче щастя.

А нам лишається міцно стиснути кулаки і щосили вболівати, аби ця неймовірна жінка перемогла у «Голосі країни». Бо вона направду того варта…

Ірина Бура

 

^ Наверх